Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. - Т. 5 : Територіальне управління / наук.-ред. колегія : О. Ю. Амосов (співголова), О. С. Ігнатенко (співголова) та ін. ; за ред. О. Ю. Амосова, О. С. Ігнатенка, А. О. Кузнецова. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. - 408 с.
LiteratimBi, дякую, тепер краще вас зрозумів.
Хотів би детальніше обговорити цей аспект:
Нажаль, у Конституції у нас досі є цей «радянський спадок». Якщо я правильно зрозумів реформу яка почалася, метою децентралізації і є створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою. Зараз це області, райони та громади. Вони можуть називатися по-іншому після змін до конституції, але основа вже створена.
Також я вважаю що суть цієї реформи і є повернення до класичного підходу визначення адміністративно-територіальної одиниці як універсального територіального утворення з певними органами влади.
Метою децентралізації є не зміни/створення системи адміністративно-територіального устрою (АТУ), а збільшення ресурсів, повноважень та відповідальності органів місцевого самоврядування (ОМС) територіальних громад за рахунок зменшення відповідних чинників в ОМС районного, обласного рівнів та відповідних місцевих державних адміністрацій (РДА, ОДА)
Як це відбувається на прикладі:
Моє бачення:
Вашу лікарню утримує та ремонтує ваша (об’єднана) територіальна громада, якщо в неї є на це кошти.
В Конституції України закріплений «радянський спадок» відповідно до якого ваша територіальна громада (ви та населення вашої АТО - села/селища/міста) має право вирішувати з ким вона хоче об’єднатися для утворення ОМС, які спроможні вирішити це питання.
Чим далі вивчаю питання тим більше складається враження, що мотивацією до втілення реформ є розуміння влади, що розграбована коррупцією, понівечена війною країна, не є ефективним власником (спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих).
Але позитивний момент в тому, що більше ресурсів буде залишатися на місцях, тому буде певна кількість громад з хазяйновитими керівниками, які зможуть динамічно розвиватися. Громади, які не впораються з цими викликами будуть об`єднуватися, змінювати межі. Цей процес триватиме під кожні місцеві вибори, доки не буде знайдено збалансовану модель територіальної організаціі місцевого самоврядування. Тоді, можливо, буде потрібний консенсус щодо змін в ст.133 Конституції.
До тих пір населені пункти будуть основою системи адміністративно-територіального устрою України, ради громад - ОМС на базі АТО.
LiteratimBi Все це звісно цікаво та корисно, дякую за пошук та поширення цих матеріалів.
Але я якось не до кінця зрозумів вашу позицію. Як на вашу думку все вище наведене треба замапити в ОСМ?
Зараз ми зупинились на вирішені того, до якого рівня АТУ в ОСМ треба віднести громади?
Впродовж тижня не було можливості брати участь в обговорені. Але з’явилось кілька думок.
У англосаксів адміністративно-територіальні одинці, та і весь державний устрій розглядається як публічна корпорація, тобто як підприємство чи установа.
Кожна установа має свою організаційну структуру: департаменти, до складу яких входять управління, які складаються з відділів, відділи можуть ділитись на менші частини - підвідділи чи сектори. Для простоти будемо розглядати установу яка знаходиться в одній чи кількох будівлях поруч. Один департамент може розміщатись в одній чи більше будівлі, або на кількох поверхах в офісному хмарочосі корпорації. Будівля чи поверхи департаменту поділені на простори, в яких знаходяться управління. Відділи одного управління знаходяться або в управлінському опенспейсі, чи суміжних кабінетах.
Якщо проводити паралелі з корпорацією, то департаменти, управління та відділи - це, відповідно: області, райони та громади - адміністративно-територіальний устрій держави. Так само як і підрозділи корпорації знаходяться в певному приміщенні (групі приміщень), так і складові держави знаходяться на території областей, районів та територіях, об’єднаних в громади. Всі ці кабінети (приміщення) корпорації ототожнюються з населеними пунктами (групами населених пунктів), в яких розміщуються організаційні підрозділи корпорації.
До чого все це?
Як я й пропонував з самого початку, зараз можна домовитись про те як мапити організаційний устрій держави за допомогою схеми boundary=administrative + admin_level=* та територіальний поділ країни на області, райони, міста, селища та села, та їх складові з використанням теґу place=*.
Зверніть увагу, на відмінність між тим що держава в цьому контексті - це про управління, а країна - це території на яких живуть та працюють люди.
Моя позиція залишається незмінною:
https://forum.openstreetmap.org/viewtopic.php?pid=807951#p807951
На даний момент за цією схемою було відмаплено/затеговано значну частину Харківської області, тож можна подивитися як все це виглядає на практиці.
На момент тегування меж населених пунктів (до утворення нових районів) стандартний пошук знаходив майже 100% з ~ 1700 зв’язків меж населених пунктів області по структурованим запросам вигляду область/район/нп.
До зв’язків нп додавав точку нп з role=label (!не admin_centre!)
На громади також ставив тег place=municipality для більш семантичного визначення об’єктів
LiteratimBi, хочу дещо уточнити стосовно вашої схеми. В Україні є випадки коли громада була утворена на території лише одного населеного пункту. З яким admin_level створювати зв’язок для цього населеного пункту — з 7 рівнем чи з 8 рівнем?
громада - 7; нп якщо місто/смт - 8, якщо село -9
Тобто, два зв’язки по одних і тих самих межах, так я зрозумів?
Саме так, бо окрім адміністративного рівня є інші теги - посилання на вікіпедію наприклад, яке буде різним для громади та нп
Гаразд, ще одне запитання. В Україні деякі райони міст виходять за межі міста (населеного пункту) і покривають сусідній з містом населений пункт. Чи вважаєте ви проблемою те що об’єкт що знаходиться нижче за ієрархією буде повністю покривати (включати в себе) об’єкт що вищий за ієрархією?
Я вважаю проблемою уже той факт що район міста перетинатиме межу міста і виходитиме за неї далі.
На цих двох прикладах я хотів пояснити, що коли ми намагатимемося ігнорувати значення/зміст/суть того що ми мапимо, нам ніяк не уникнути таких конфліктів. Для об’єктів що мають різну природу не можна використовувати один набір теґів.
Бентежне запитання, але не дуже хочу влазити в деталі, проте можу підказати напрямок для пошуків відповіді - рішення міських рад «Про не утворення районних у місті … рад». Якщо є конкретні приклади, можна ще покопати, а так - сферичними конями не цікавлюся 
Якщо пропонуєте свою схему, мусите переконатися що в ній не закладено протиріч.
Приклади від Mazda05: https://forum.openstreetmap.org/viewtopic.php?pid=810743#p810743
Чому я так активно захищаю схему від andygol? Коли тільки починав мапити я теж додавав межі для населених пунктів за схемою «де-факто» з вікі-сторінки. Робив це, бо не розумів різниці між тим, що означають межі, наприклад, адміністративно-територіальної одиниці — сільської ради та населеного пункту — села. Мені здавалося що різниці немає. І, дійсно, різниця здається дуже незначною. Враховуючи плутанину, спричиненою Статтею 133 що перешла до нашої Конституції з радянської конституції, зрозуміти цю різницю багатьом важко і зараз.
Але різниця є. Адміністративно-територіальний устрій є штучним. Він створений державою для ефективного керування своєю територією. Держава поділена на клаптики. І топологічна вкладеність клаптиків нижчих рівнів у клаптики вищих показує водночас ієрархію та підпорядкування тому чи іншому органу влади.
Населений пункт — географічне поняття. Села, селища та міста, зазвичай, набагато старші за держави. Їхній вік — сотні, а часто — тисячі років. Це природні територіальні утворення. Часто їхніх меж не існує ні в яких документах.
Якщо держава захоче, то перекроїть свій АТУ дуже швидко. Від старих меж не лишиться й сліду. Але якщо держава захоче прибрати всі згадки про якесь село із документів, але в ньому залишаться жити люди, воно існуватиме і його межі теж існуватимуть.
Прошу всім нарешті побачити цю різницю і не пропонувати межі населених пунктів вважати адміністративними.
Маю прохання не використовувати маніпуляції,
але часто базується на географічних чинниках (напр.:АРК).
не завжди (напр. місто Славутич) - є анклави/ексклави
не зовсім https://forum.openstreetmap.org/viewtopic.php?pid=812186#p812186
звичайно
Але… є чітко визначений географічний аспект адміністративно-територіального устрою - одназначна ідентифікація населених пунктів в рамках відповідної одиниці, що забезпечується шляхом перейменування. Тож якщо роглядати нп без адміністративної ієрархії з’являється проблема однакових назв (села Іванівка, Шевченкове, …).
Не хотів маніпулювати, просто пояснив свою мотивацію. Про анклави та есклави знаю (трохи мапив у Славутичі).
Я і не пропоную розглядати нп без адміністративної ієрархії. Я пропоную не надавати межі населеного пункту того змісту, якого вона не має. Населених пунктів у нашій країні дуже багато. Але територій які держава визначає для потреб управління — значно менше.
Чи зрозуміли ви різницю між тим що показує межа області/району/громади і тим що показує межа населеного пункту?
Дякую за розуміння, з мого боку вже не буде таких суджень
А як щодо цього тегу та рілейшену для позначення меж НП?
Цей теґ використовується тільки в Нідерландах і підміняє собою полігон з теґом place=*