Теґування адміністративного поділу в Україні

от як видно по цьому документи адмін левели майже узгодженні треба лише визначити один з двох варіантів, що я описав вище) https://docs.google.com/spreadsheets/d/1xgV3Qf2Q704H7LMe0DHzBKFw_5UIipc9pqCgvuFSKcM/edit#gid=0

При всій повазі до достопочтимих маперів та гарячих сердець радив би з досвіду роботи з новим АТУ не спішити.

  1. Ламати це не будувати, це раз.
  2. в АТУ дуже багато помилок і рано чи пізно їх усунуть одним чи декількома рішенням (не чітка, перехресна геометрія, однакові назви громад в межах області чи району і т.п. зміни в громадах, тощо) бо новообрані ради самі ще не засідали, вони мають утвердити межі в тому числі.
  3. поки джерел нормальних цієї інформації немає. І немає їх з серпня.
    Тож не бачу поки умов, щоб якісно замапити громади і новий територіально-адміністративний устрій. Підготуватись так, мапити дуже рано. Ми отримаємо повністю непригодну до використання мапу де буде все підряд і не відповідатиме правді.
    Така моя думка.
1 Like

Відповідно до Конституції України територіальний устрій визначається в Розділі ІХ.

Для позначення територіального устрою в OSM використовується теґ place=* з відповідним значенням. Див сторінку опису теґу.

Підпорядкованість об’єктів визначається їх топологічною вкладеністю. Тобто, район, що знаходиться в межах області, входить до її складу. Місто, що знаходиться в межах району, входить до його складу, а сам район одночасно є частиною області, то і місто входить до відповідної області в складі відповідного району.

Крім територіального устрою існує й адміністративний устрій, який дозволяє визначити території на яких відбувається самоврядування.

Розділ ХІ Конституції визначає одиницю місцевого самоврядування - територіальну громаду.

Для позначення адміністративного устрою використовується набір теґів boundary=administrative + admin_level=. Ця пара теґів, разом із назвою адміністративної одиниці (теґ name=) призначається мультиполігону, що окреслює контури підпорядкованої території. Крім топологічної вкладеності для зазначення рівня адміністративної ієрархії використовується теґ admin_level=*.

Значення теґу admin_level=*

| **Адміністративна одиниця**                               | **admin_level** |
| --------------------------------------------------------- | --------------- |
| - Країна                                                  | admin_level=2   |
| - Область, Автономна республіка Крим,                     | admin_level=4   |
|   міста Київ та Севастополь                               |                 |
| - Райони областей                                         | admin_level=6   |
| - Територіальні громади (міські, селищні та сільські)     | admin_level=8   |
| - Райони в міських громадах, містах Київ та Севастополь   | admin_level=10  |
|   та старостинські округи в селищних/сільських громадах   |                 |
|   (за наявності)                                          |                 |

Пара теґів boundary=administrative + admin_level=* призначається лише адміністративним одиницям, об’єкти, що не є самостійними адміністративними одиницями не мають позначатись цими теґами!

Як визначити що об’єкт є об’єктом адміністративного поділу?
Якщо є в наявності Рада відповідного рівня та органи виконавчої влади, що реалізують рішення такої ради - цей об’єкт є елементом адміністративного поділу і має відповідний ієрархічний рівень.

Крім власне території кожна адміністративна одиниця характеризується власним адміністративним центром. Органом, що приймає рішення на власному адміністративному рівні.

Адміністративним центром України є Верховна рада в Києві, адміністративними центрами областей є обласні ради в містах - обласних центрах, адміністративними центрами районів є районі ради в містах - районних центрах, адміністративними центрами громад є відповідні ради в центральному населеному пункті громади. Райони міст мають за адміністративний центр районі ради в містах. В разі утворення старостинських округів в громадах, адміністративним центром буде відповідний старостат (зараз не використовується за відсутності таких адміністративних одиниць).

Наявність адміністративного центру є безумовною вимогою до віднесення об’єкта даних до суб’єктів адміністративного устрою. Інші елементи даних, які не мають власного центру адміністрування своєї життєдіяльності відносяться тільки до об’єктів адміністративних стосунків та не є елементами адміністративного устрою.

Як позначати на мапі?

Територія адміністративної одиниці складається з набору послідовно з’єднаних одна з одною ліній, які мають утворювати замкнене коло, що позначають її межі. Для створення відповідної адміністративної одиниці в ОСМ використовуйте зв’язок type=boundary + boundary=administrative + admin_level=* членами якого мають бути лінії, що окреслюють її територію та точка, що є адміністративним центром для неї. Зовнішнім межам та ексклавам зазначте роль outer, внутрішнім межам, якщо територія адміністративної одиниці має анклави інших адміністративних одиниць, – зазначте роль inner. Точка адміністративного центру повинна мати роль admin_centre.

Крім додавання точки адміністративного центру до зв’язку може додаватись точка з роллю label, що може використовуватись для показу назви на мапі у відповідному місці. Використання цієї точки для показу назви на мапі залежить від правил, реалізованих для цього у кожному стилі, правилах рендерінгу мап.

Підпорядковані суб’єкти адміністративних стосунків можуть додаватись до зв’язків адміністративних суб’єктів вищого рівня з роллю subarea. Так, зв’язок громади може даватись до зв’язку району, в свою чергу, зв’язок району може входити до зв’язку області, а область до складу зв’язку країни. Не треба додавати зв’язки громад до зв’язків областей чи зв’язку країни.

Зв’язок адміністративного устрою з територіальним поділом.

Через збіг адміністративного устрою з територіальним поділом на верхніх щаблях ієрархії може виникнути хибне бажання не розділяти ці дві категорії в даних та теґувати одні й ті ж об’єкти одночасно теґами призначеними для адміністративного та територіального устроїв. Це може іноді пояснюватись бажанням мати дані в компактному вигляді, або попередніми домовленостями, звичками, тощо.

Завдяки проведеній нещодавно в Україні реформі адміністративно-територіального устрою у спільноти ОСМ України нарешті з’явилась можливість відділити в даних адміністративну складову від територіального поділу. Тим більше що є потреба в їх роздільному використанні.

Тож для цього в даних мають бути окремі об’єкти для адміністративного устрою та для територіального поділу. І це не буде дублюванням даних чи задвоєнням об’єктів.

Так, наприклад, Харківська територіальна громада (адміністративна одиниця), місто Харків (територіальна одиниця), Дніпровська територіальна громада та місто Дніпро.

| Теґи адмін одиниці (полігон)           | Теґи територіального поділу (точка)|
| -------------------------------------- | ---------------------------------- |
| type=boundary                          |                                    |
| bounadry=administrative                | place=city                         |
| admin_level=8                          | name=Харків                        |
| name=Харківська територіальна громада  |                                    |
| -------------------------------------- | ---------------------------------- |
| type=boundary                          |                                    |
| bounadry=administrative                | place=city                         |
| admin_level=8                          | name=Дніпро                        |
| name=Дніпровська територіальна громада |                                    |

Для того, щоб мати зв’язок в даних між ними, окрім геопросторового перекриття, точки об’єктів територіального устрою з теґами place=* та відповідною назвою корисно використовувати як член label зв’язку type=boundary. Таким чином на мапі можна показати Дніпро чи Харків замість, або одночасно з підписом, Дніпровська чи Харківська територіальна громада. Одночасно з цим мати в даних і адміністративну одиницю - відповідну громаду, і одиницю територіального поділу - місто, з власними назвами та іншими атрибутами. Це також дозволить користувачам даних однозначно посилатись на відповідні елементи даних, наприклад в статтях на Вікіпедії.

Пропоную підтримати andygol за абсолютно логічну ідею — не змішувати два різні поняття. Теґ boundary=administrative має дуже чітку суть. Це не просто межа території. Це межа території що адмініструється.

Межі адміністративного поділу це надто важлива інформація. Домішувати зайві обʼєкти буде аматорством та помилкою.

Якщо ми приймемо цю схему — приберемо двозначність та наведемо порядок. Від цього виграють усі — і картографи і користувачі даних.

Згоден, але щоб це було треба проголосувати і затвердити, бо інакше кожен буде мапити по своєму

andygol все чітко і доступно пояснив, зібравши до купи інформацію про адміністративний та територіальний поділ. Що деякі мапери змішували і плутали, наносячи на полігони НП як теги адмінустрою так і територіального поділу одночасно.
Підтримую пропозицію.

Мій голос проти andygol
Я за те щоб admin level обмальовувати межі всіх населених пунктів як джерело інформаціі викоритовувати кадастр якшо нема генерального плану

Здається що ви суперечите самі собі. Метою схеми від andygol і є розплутати цей клубок:

Ніяких протиріч. Place - це не тег для розмітки територіального устрою, а boundary=administrative не тег для розмітки виключно адміністративної частини АТУ.

place - для розмітки місцевостей. Деякі (більша частина) АТУ є в тому числі і місцевостями.
boundary=administrative - для розмітки об’єктів, що використовуються в адміністративних цілях. Як ми всі знаємо, всі одиниці адміністративно-територіального устрою використовуються в адміністративних цілях.

Що стосується клубка: якщо мова про API і вивантаження, то виключити непотрібні об’єкти з запиту - це не проблема

По-вашому виходить що ні в place, ні в boundary=administrative немає чіткого змісту. Саме це я вважаю помилкою. Ваша схема не пояснює різницю між цими теґами. Ви пропонуєте не кристалізувати значення цих теґів, а, навпаки — змішати їх ще більше.

Не варто забувати про інші проєкти, які використовують у себе дані з ОСМ. Тут я маю на разі Вікіпедію. Вікіпедія має можливість безпосередньо посилатись на будь-який об’єкт з ОСМ в статтях через систему інтервікі, вказавши його osm:id. Крім посилань в статях Вікіпедії показуються мапи створені з даних ОСМ. Тож стаття про громаду має посилатись на той самий об’єкт в ОСМ та показувати мапу громади, а стаття про місто, таке як Дніпро, Львів, Одеса чи Харків, має посилатись на об’єкт що являє собою територіальне зображення цього міста (тут я про place=*) та показувати мапу міста.

Села і все інше, що є лише об’єктами адміністрування без власної керівної структури, не є складовою адмін поділу. Адмін поділ закінчується на рівні громади. Громада зараз це останній суб’єкт адміністративного поділу, який має у своєму підпорядкуванні територіальні (не адміністративні) одиниці - об’єкти над якими вчиняються адміністративні дії.

Громади великих міст можуть утворювати райони, про що є згадка в Конституції, і в цьому випадку створюється суб-рівень адміністративного поділу в громаді (admin_level=10).

Є чіткий опис тегів. Відкрийте ці описи і прочитайте їх. Якщо вважаєте це помилкою - https://wiki.openstreetmap.org/wiki/Proposed_features/
Схема, яка запропонована мною і деякими іншими учасниками, дозволяє розмічати ієрархію елементів АТУ з урахуванням вкладеності об’єктів і опису тегів.
Бажання розділити АТУ на адміністративну і територіальну частини тегами - не є бажання всієї спільноти. Про причини їх бажань можна здогадатися - API і вивантаження даних.
Як використовувати API і вивантаження даних в запропонованій мною схемі, я пояснив вище і в обговоренні в Telegram: Contact @osmUA

Якщо використати вашу схему, райони в місті (8 рівень, вищий) будуть топологічно входити до меж міста (10 рівень, нижчий). Чи не руйнує це вкладеність об’єктів та ієрархію? (Кривий Ріг, Кропивницький, Полтава, Херсон)

Якщо ж взяти схему andygol, такої проблеми не виникне, бо межа міста не матиме admin_level.

Не руйнує. Вони і зараз фактично саме так розмічені, тому що кордони району міста обласного підпорядкування вище за admin_level в поточній схемі (яка застосовується зараз), і ці кордони районів міськтергромад перетинаються з межами міста (як населеного пункту), в тому числі в Кривому Розі, Кропивницькому, Полтаві та Херсоні. Це не є проблемою.
Як населені пункти, так і старостинські округи можуть перетинати кордони районів міських територіальних громад.
Значення admin_level пропонуються за ієрархією: райони міськтергромад повністю складають тергромаду і можуть включати кілька старостинських округів цілком та декілька населених пунктів повністю.
Старостинські округи не можуть включати кілька районів міськтергромад цілком (тому що не можуть включати адміністративний центр), але можуть включати кілька населених пунктів повністю.
Виходячи з цього принципу і був запропонований порядок об’єктів:
8 = райони міськтергромад
9 = старостинські округи
10 = населені пункти

Старостинський округ (коли вони з’являться ще не відомо) не може перетинати межу району міста, так як старостинський округ і район знаходяться на одному й тому ж щаблі адміністративної ієрархії. Єдина відмінність – міські райони утворені в межах громад міст (там де є райони), а старостинські округи в межах селищних громад. Також старостинський округ може охоплювати кілька невеликих населених пунктів, так само як в складі району міста є мікрорайони. А ні мікрорайони міст, а ні населені пункти, що входять до старостинських округів не є адміністративними одиницями - не можуть мати адмінмежі, а тільки межу території НП в натурі - те що мало б бути в кадастрі, і їх території позначаються за допомогою відповідного значення ключа place=*.

До того ж райони є не у всіх міст, взагалі то таких міст не так і вже й багато.

Що до міст обласного значення - вони були в старому адмніустрої. В новому поділі їх немає бути. Всі вони тепер входять до складу відповідних районів.

Вони вже є. Незрозуміло чому Ви цього не помічаєте.

Можуть. Те, що Ви повідомили немає у вимогах чи у обмеженнях до створення округу. Вивчіть закон

Звідки у Вас ця інформація? Немає в законі такого обмеження. Старостинські округи можуть і вже зараз є у міськтергромадах, де є райони міськтергромад.

Населені пункти (міста, селища і села) є адміністративно-территориальними одиницями, що визначається Конституцією Стаття 133, та згадується у Законі Про місцеве самоврядування в Україні Стаття 1.
Де Ви знайшли перелік лише адміністративних одиниць - невідомо. Навіщо Ви намагаєтесь розділити адміністративну і територіальну частину АТУ - теж невідомо.
Мікрорайони не є предметом обговорення.


Саме так

Тобто, на рівнях що нижчі за громаду ігноруємо топологічну вкладеність? Як той хто подивиться на всі ці межі (що перетинатимуться і збігатимуться) зможе хоть щось зрозуміти?
Усе-таки, це проблема.

Повертаємося до ієрархії. На рівнях країна (2) > область (4) > район (6) > громада (7) все чудово. Підпорядкування йде по цифрах униз. Є вкладеність та ієрархія.

Район у місті (8) > Ст. округ (9) > Нас. пункт (10).
Тут вже немає вкладеності та ієрархії.

Щось все до купи накидали.
Згідно Закону маємо три типи тергромад - міську, селищну, сільську.
Відповідно, маємо три типи старостинських округів - міський, селищний, сільский.
Тому ієрархія буде більш розширеною. З різною підпорядкованістю.

Не бачу особливой чудовости
країна (2) > область (4) > район (6) > громада (8) всё ровно так же замечательно, зато вполне традиционно.

Еще раз подыму вопрос про соответствие admin_level административных границ и addr:*.
Раньше addr:subdistrict соответствовал admin_level=8, теперь что?
— Хай все свой софт перенастраивают!
— Проживем без их софта, зато у нас не как у москалей.

У вас получилось:
Район города 8, а сам город (он же НП) 10.

А точно бывает Ст. округ внутри района городской громады? Может им одного номера уровня хватит?